робітничий клас

1. n

1) праця

2) робота, завдання, задача, зусилля

3) pl життєві турботи; знегоди

4) робітники, робітничий клас

5) пологові муки; пологи, роди

6) заст. результат праці

2. v

1) працювати; трудитися

2) докладати зусиль; добиватися, домагатися; прагнути

3) просуватися уперед через силу (з трудом)

4) старанно опрацьовувати; докладно розглядати; вдаватися в подробиці

5) заст. зазнавати пологових мук, народжувати

6) бути в скрутному становищі (у тривозі)

7) заст. обробляти (землю)

8) мор. зазнавати хитавиці

* * *

1) праця; труд

2) робота, завдання; задача ( важка); pl життєві справи, турботи; негоди

3) робітничий клас; робітники; працівники; робоча сила

4) (Labour) лейбористська партія

5) надмірне зусилля; утрудненість

6) пологи

7) icт. продукт або результат праці

1) трудитися, ( важко) працювати

2) ( for) докладати зусиль, домагатися, прагнути

3) просуватися з трудом; мop. зазнавати сильної хитави ("болтанки")

4) ретельно, копітко розробляти; розглядати докладно, у всіх деталях ( питання)

5) ( under) бути в скрутному становищі, страждати ( від чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь); зазнавати ( чого-небудь)

6) мучитися пологами, родити

7) icт.; пoeт. обробляти ( землю)

1. праця

2. робітники; робітничий клас

3. ("L.") "Лейбор" (інформаційний бюлетень британського конгресу тред-юніонів)

- cheap labour дешева робоча сила

- forced labour примусова праця

- free labour вільна праця

- manual labour фізична праця

- mental labour розумова праця

- organized labour організований робітничий рух

- skilled labour кваліфіковані робітники

- surplus labour політ. ек. додаткова праця

- unskilled labour некваліфіковані робітники

- labour attache аташе з питань праці

- labour camp амер.

a) виправно-трудовий табір

b) табір сезонних робітників

- labour code кодекс законів про працю

- labour contract трудовий договір

- labour legislation трудове законодавство

- labour union профспілка

- labour intensive трудоінтенсивний

- intensity of labour інтенсивність праці

- productivity of labour продуктивність праці

- L. Day День праці (зазвич. 1 травня; в США відзначають в перший понеділок вересня)

- L. leader

a) лейбористський лідер (Велика Британія)

b) керівник тред-юніону (Велика Британія)

- L. Party Лейбористська партія

- labour relations стосунки між робітниками та підприємцями (США)

- "L. Weekly" "Лейбор уіклі" (що тижнева газета; орган Лейбористської партії, Велика Британія)

1. n

1) клас (у суспільстві)

2) розряд, група, категорія, клас; вид, рід

3) сорт, ґатунок

4) клас (у школі)

5) заняття

2. adj

1) класовий

2) класний; шикарний

3. v

1) класифікувати; сортувати; ставити поряд (з — with)

2) розподіляти відзнаки

* * *

1) клас; розряд; група; категорія; вид, рід

2) клас (поїзда, пароплава); мop. тип ( корабля)

3) ґатунок, якість

4) клас ( у школі); група ( у коледжі); гурток ( по вивченню чого-небудь); заняття; курс навчання; випуск студентів або учнів ( одного року)

5) бioл. клас

6) відзнака

7) гідність ( у поведінці); високі якості ( характеру); cл. "клас", шик

8) вiйcьк. ранг; aмep.; мop. стаття

9) вiйcьк. призовники одного року народження

1) класифікаційний

2) навчальний; який відноситься до класу, до занять

1) класифікувати, сортувати; ( among) зараховувати, відносити; ( with) зараховувати в одну категорію, ставити поряд ( з чим-небудь)

2) присуджувати диплом тієї або іншої категорії ( в результаті іспитів)

I n

- antagonistic classes ворожі класи

- artisan class клас ремісників

- employing class клас наймачів

- governing class правлячий клас

- labouring class трудящі

- lower middle class

a) дрібна буржуазія

b) дрібні чиновники

c) міщанство, міщани

- middle class

a) політ. ек. буржуазія

b) середній стан; середній прошарок суспільства

- middle middle class інтелігенція

- propertied class заможний клас

- ruling class правлячий клас

- upper class

a) аристократія

b) вищий стан, вищі прошарки суспільства

c) велика буржуазія; промислові магнати

- upper middle class верхівка середнього класу; середня буржуазія

- working class робітничий клас

- class for itself клас для себе

- class in itself клас в собі

II n

1. клас, розряд, група, категорія, вид, рід

2. сорт, ґатунок

- a first class ticket квиток першого класу

- a hotel of the best class готель вищого розряду

- to travel first class їхати першим класом

III adj класовий

- class basis класова основа

- class consciousness класова свідомість

Маркс, Карл (1818, Трир - 1883) - нім. мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. Навчався у Трирській гімназії (1830 - 1835), на юридичному ф-ті Боннського (1835 - 1836) і Берлінського (1836 - 1841) ун-тів. У 1839 - 1841 рр. працював над дис. "Відмінність між натурфілософією Демокрита і натурфілософією Епікура", отримав ступінь докт. філософії. Вчення М. складається з трьох частин: філософії, політекономії, теорії соціалізму. Загальний зв'язок їх наступний. На противагу Гегелю, М. розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення - матеріалістичне розуміння історії. Головний його принцип - вирішальна роль матеріального виробництва в житті суспільств, тому анатомію їх слід шукати в політичній економії, у відносинах власності і боротьбі класів як носіїв цих відносин. На відміну від попередніх епох, коли домінували сільське господарство, ремісництво, торгівля їх продуктами, за часів М. на перший план вийшла промисловість, а головними діячами історії стали капіталісти і робітничий клас. їх взаємини М. розкрив у теорії відчуження, згідно з якою капітал складається з праці, котра не оплачується, відчужується завдяки тому, що капіталісти володіють засобами виробництва, а пролетаріат їх позбавлений. На цій підставі між ними точиться класова боротьба, кінцева мета якої, за М., - знищення приватної власності, встановлення диктатури пролетаріату і створення нового, соціалістичного ладу В. цій боротьбі М. став на бік робітничого класу і заснував т. зв. науковий соціалізм. Попередні його варіанти мали утопічний характер, але упродовж всієї історії підлеглі - раби, кріпосні селяни, ремісники - боролися за більш справедливий лад. Тому тут існувала дійсна проблема, котру М. намагався розв'язати за допомогою "експропріації експропріаторів", а його опоненти - за допомогою реформ. В еволюції поглядів М. на різних стадіях домінуючими були різні частини його вчення. Спочатку такою стала філософія. Можна виділити три етапи розвитку його поглядів на неї: 1) власне антропологічний - сюди відносяться "Економічно-філософські рукописи 1844 року". Саме з приводу них "ранньому М." з боку ортодоксів робився закид в т. зв. антропологізмі, коли він знаходився під впливом Фоєрбаха і аналізував людину абстрактно. 2) Етап "філософії життя", наявний в "Німецькій ідеології" (1845 - 1846), особливо в першому її розділі, де основне поняття - "життя" та цілий спектр похідних, добре структурованих термінів: живі людські тіла як передумова історії; дійсні індивіди, їх діяльність і матеріальні умови життя; виробництво матеріального життя як перший історичний акт; виробництво життєвих засобів і самого життя людей; життєдіяльність як вираз єдності праці та існування індивідів; спосіб життя як синтез усіх зазначених моментів; критика ідеалізму за зведення живих реальних індивідів до самосвідомості. Це один з перших варіантів "філософії життя", а М. - один із засновників даної філософської течії. 3) Автентичним вченням М. стало матеріалістичне розуміння історії, перший виклад якого подано в "Німецькій ідеології", а класичне формулювання - в передмові до кн. "До критики політичної економії" (1859). Завдяки прагненням подати М. у "чистому" вигляді і максимальній незалежності від будь-яких впливів попередні форми його філософування було відсунуто в тінь і проголошено "недоліками". В загальній духовній еволюції М. антропологія і філософія життя стали нетривалими епізодами. Але їх цінність неминуща, бо людина - істота не тільки духовна, а й матеріальна, немислима без матеріального життя, і ніхто його так не відчув і не висунув на перший план, як М. Йому була притаманна особлива інтуїція, загострене бачення реального життя. Далі М. перейшов до спеціально-політекономічних досліджень, у яких живі люди перетворилися на соціальні маски чи ролі - капіталіст, робітник тощо. В "Капіталі" про особу йдеться лише остільки, оскільки вона є уособленням економічних категорій, носієм певних класових інтересів. Апогеєм економічних пошуків М. стала публікація першого тому "Капітала" (1867), а підсумком його - розкриття "історичної тенденції капіталістичного накопичення"; суть її в революційному переході від буржуазних до соціалістичних відносин. Соціалізм був висновком з економічного аналізу. Розробивши його в загальних рисах, М. доклав чимало зусиль до практичної реалізації свого соціального ідеалу: був засновником і керівником І Інтернаціоналу, підтримував Паризьку Комуну (1872) і т. ін. Особистою його метою була очікувана ним пролетарська революція, в якій він мріяв стати "Диктатором" (так називали його в колі друзів). Ця мрія не здійснилася. Натомість протягом XIX ст. в Зх Є. вропі позначилася інша тенденція - перехід від революцій до реформ як головних засобів суспільних перетворень. Теоретично вона була розроблена т. зв. реформістами - Бернштейном, Каутським та ін. Значною мірою до неї в 90-ті рр. наблизився Енгельс. Цим окреслюються історичні межі Марксового соціалізму Ф. ілософські його погляди виходять за ці межі, мають самостійне значення.

[br]

Осн. тв.: "Святе сімейство", у співавт. (1845); "Німецька ідеологія" (1845 - 1846); "Злиденність філософії"; "Комуністичний маніфест", у співавт. (1848); "Капітал". У 3 т. (1867, 1885, 1895).

Хвильовий (Фітільов), Микола Григорович (1893, с. Тростянці Харківської губ. - 1933) - укр. поет, прозаїк, культуролог, ідеолог укр. Відродження 1920-х рр., організатор низки мистецьких угруповань (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТ-ФРОНТ, ж. "Літературний Ярмарок" та ін). Філософські погляди розвивав у художніх творах та публіцистиці під маскою державної комуністичної ідеології, за допомогою прийомів, названих ним "свідоме парикмахерство", "запах слова" та інших езопівських кодів, спираючись на близькі йому висловлювання офіційних ідеологів. Основною ідеєю публіцистики X. була візія азіатського ренесансу й пов'язана з нею концепція культурної революції в Україні. Україна завдяки своїй специфіці європейської колонії євразійської імперії може і повинна стати промотором ренесансу Азії. Для цього вона мусить сама вийти зі стану провінційного "Сонгороду". Іронічно перефразуючи революційні гасла типу "Дайош Європу", X. сформулював гасла "Дайош інтелігенцію, робітничий клас, Європу", "Геть від Москви" тощо. Це означало плекання інтелігенції й притягнення її до державобудівництва, українізацію робітництва і спілку його з селянством, підйом рівня мас до рівня культурної еліти, підйом рівня самої еліти до кращих взірців європейської культури, вироблення за допомогою цієї еліти психологічного типу укр. "фаустівської"лгодини. Ця концепція протиставлялася сталінсько-зміновєхівській концепції відродження великої імперії, творення автарксичного господарства, що базується на централізованій експлуатації мас, керованих новою ведучою верствою. Відповідна концепція культурної революції була протиставлена пролеткультівській та сталінській концепціям, спрямованим на нівеляцію культури до рівня маскультури та на звуження культури до технічних навичок. В основі історіософії і культорології X. лежить циклічна модель еволюції, подібна моделям "євразійців" Я. кщо євразійці спиралися на циклічні моделі Данилевського, Шпенглера, Леонтьєва, на солідаризм Муссоліні та соціал-дарвінізм Ніцше, то X. в основу своєї моделі поклав ідеосимвол Христа Я. к і Курбас, Тичина, X. належав до того ідейного напряму, що йде від Сковороди, ІОркевича, В. Соловйова, Бєлого, зближається з антропософією філософа-містика Штайнера. Символікою штайнерівської циклічної моделі еволюції людини до переображення її в духа Свободи просякнута вся апокаліптика X. Але в штайнерівську візію майбутньої культури "народу Христа" (Євразію) X. вніс ідею специфічної місії укр. народу в духовно-матеріальній еволюції людства. Практика й теорія вітаїзму, "акромантики" X. нерозривна з історіософією. Завданням епохи "горожанських воєн" є революція для духу, гармонізація - спираючись на силу одухотворення мистецтва, живого слова, евритмію Штайнера - розуму почуття і волі в приспаній імперією людині. Підпорядковані актуальним вимогам доби, політичні погляди X. видозмінювалися, але в основі своїй близькі соціалізмові Франка, Дрогоманова, боротьбістам, деяким течіям анархізму та робітничої опозиції. Переслідуваний режимом, X. покінчив із собою.

1) робітничий клас

2) pl трудящі; трудові верстви населення; знев. нижчі класи, простолюд

1) праця; труд

2) робота, завдання; задача ( важка); pl життєві справи, турботи; негоди

3) робітничий клас; робітники; працівники; робоча сила

4) (Labour) лейбористська партія

5) надмірне зусилля; утрудненість

6) пологи

7) icт. продукт або результат праці

1) трудитися, ( важко) працювати

2) ( for) докладати зусиль, домагатися, прагнути

3) просуватися з трудом; мop. зазнавати сильної хитави ("болтанки")

4) ретельно, копітко розробляти; розглядати докладно, у всіх деталях ( питання)

5) ( under) бути в скрутному становищі, страждати ( від чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь); зазнавати ( чого-небудь)

6) мучитися пологами, родити

7) icт.; пoeт. обробляти ( землю)

1. робітничий клас

2. pl трудящі; трудові верстви населення; знев. нижчі класи, простолюд

- working class party партія робітничого класу; пролетарська партія

- working class vote голоси трудящих на виборах